Міф: головне - це контроль заправок та зливань.

Чи потрібен контроль заправок та зливань у системі контролю палива? Це питання неодноразово задають собі ті, хто мають відношення до систем контролю палива. Часто прибічники ДРП стверджують про однозначність, та, крім того, першочерговість таких показників, як заправка та зливання палива у баку. 

Але, як показує практика, така система хоч і має право на існування, все ж дуже уразлива. Сьогодні фантазія українських водіїв не має меж, адже злити паливо з баку можна і підчас руху автомобіля, причому зробити це так, що дані, які передаються через трекер, будуть виглядати досить правдоподібно. І багато хто з керівників дивуються, чому ж не отримують економії на паливних ресурсах, встановивши систему контролю палива з датчика рівня палива та GPS-трекера!? А відповідь дуже проста: водії зливають паливо підчас руху транспортного засобу, причому роблять це настільки професійно, що ні один ДРП цього не може визначити. Пальне, яке по «зворотньому» потоку повинне повертатися у бак, повільно перетікає до каністри. Не набагато складніше зливати паливо з системи прямим потоком. У такому випадку невелика струя палива, яка пущена до каністри, дозволить вмілому водію за якихось 5-10 хвилин злити 20 літрів палива.

Враховуючи усі ці фактори, напрошується однозначна відповідь: ДРП показує рух палива у баку, а от куди це паливо пішло - у цій системі ми не побачимо. Частину спожив двигун, частину продали наліво, частину спалили дарма через недбале водіння або через поломки паливної системи - цього не дізнаєшся при такій системі. Найцікавіше, що вимірявши простою лінійкою рівень палива, водій здасть звіт, що майже точно співпадатиме з електронними звітами, зливши при цьому стільки палива, скільки йому потрібно. 

І ось тут можна дати однозначну відповідь поширювачам міфів про проточні лічильники: контроль заправок та зливань просто не потрібен тим, хто хоче реально контролювати витрати палива, адже проточний лічильник показує тільки паливо, яке було спожите двигуном. А питання про залишки розраховується простим математичним шляхом. Отримав водій на заправці 200 літрів, двигун спожив 150 літрів (це нам покаже лічильник палива), решта 50 літрів повинні бути у баку і нехай водій вимірює лінійкою, заливає, зливає або охроняє паливо, а не вигадує казки про високі витрати палива.

Не дарма кажуть, що люди у сільській місцевості набагато мудріші, адже вони захищали свій урожай від поїдання пташками, створюючи відлякувальні опудала з відходних матеріалів, до яких з часом пташки звикали і вже не боялися. Але, по суті, витрат на такий маневр не було. А от у нашому випадку питання адресоване тим, хто хоче зупинити кражідки палива: чи ванто купувати такі дорогі «опудала» для водіїв, як датчики рівня палива?